Наші зернові й соки завоювали Європу

За півтора місяця 2016 року українські підприємства стовідсотково вичерпали квоти на поставки в ЄС кукурудзи, виноградного і яблучного соків, меду й охолодженої курятини

Про це «УК» повідомив генеральний директор Українського клубу аграрного бізнесу Тарас Висоцький. За його словами, без мита в ЄС було поставлено 400 тисяч тонн кукурудзи, 10 тисяч тонн соків, 5 тисяч тонн меду натурального, 16 тисяч тонн курятини охолодженої, або 100% річних квот. На сьогодні також істотно використано квоти й щодо ячменю (на 90%, 225 тисяч тонн із 250 тисяч), ячмінної крупи і борошна (на 63%, 3,9 тисячі тонн із 7 тисяч), цукру (на 62%, 12,4 тисячі з 20,07 тисячі), пшениці (на 55%, 519 тисяч тонн з 950 тисяч), вівса (45%, 1,8 тисячі тонн з 4 тисяч), оброблених помідорів (44%, 4,4 тисячі тонн з 10 тисяч). Цьогорічним проривом можна вважати отримання квоти на безмитне постачання 5 тисяч тонн борошна. 

Попит великий, квоти малі

За словами директора  асоціації «Борошномели України» Родіона Рибчинського, раніше в ЄС продавали лише по  кілька тонн у межах загальної квоти  на постачання пшениці. Нині ж  опрацьовано механізм з отримання суто борошняної квоти  обсягом 5 тисяч тонн, і триває робота з її розширення ще на 15—17 тисяч для трьох підприємств.

Як зазначає аналітик консалтингової компанії «ПроАгро» Ярослав Левицький, європейці досить оперативно викуповують українську продукцію, яку вже пробували і в якості якої переконані. Це зокрема зернові, мед, соки, курятина. Лише за перший тиждень цього року викуплено без мита 400 тисяч тонн кукурудзи, уточнив він і нагадав, що у 2015-му була подібна ситуація. «Із зернових торік не змогли закрити лише квоту щодо ячменю. Попит був — не було пропозиції, бо в Україні скоротилося його виробництво. Європейці викупили без квот 206 тисяч тонн ячменю  із 250 тисяч передбачених»,  — уточнив експерт.

У 2015-му через брак попиту на заморожену курятину квоту було використано лише на 25%. Тоді як на охолоджену курятину — на 100%. Нещодавно Юрій Косюк, президент компанії МХП, найбільшого виробника курятини в Україні, в інтерв’ю поскаржився на катастрофічно малі квоти на свіжу курятину в ЄС, попри наявність там великого ринку, і заявив про готовність інвестувати у придбання птахофабрики в Європі.

У черзі на вихід

Не використаними у 2015 році залишилися квоти щодо молочних товарів, баранини, яловичини, свинини, крохмалю, грибів, сигарет, яєць. Причини різні.  «За деякими товарами немає технічних регламентів, деякі — недостатньо високої якості, деяких виробляють замало й для внутрішнього ринку, а деякі ще не знайшли покупця, — уточнив гендиректор УКАБ Тарас Висоцький. — Як відомо, торік 10 молочних підприємств пройшли всю процедуру допуску на європейський ринок, перевірки і отримали всі дозволи на експортні операції. За моєю інформацією, деякі з них у січні пробували навіть постачати продукцію. Але поки що нема підтвердження, чи їм це вдалось. Як відомо, на європейському ринку велика конкуренція, гігантські  молочні фабрики і конкурентна ціна. Тому українським виробникам буде важко знайти там свою нішу і покупця. Та й квоти на молочну продукцію невеликі. Європейцям  не зовсім цікаво купувати невідомі українські продукти без мита, а з митом — і  поготів», — пояснив експерт.

На запитання «УК» щодо перспектив і можливості збільшення квот на продукцію, яка має попит, Тарас Висоцький відповів, що це тривалий процес. Він займає у середньому три-п’ять років, у кращому разі — два-три. Бо крім  концептуального погодження і пошуку компромісу, обсяг квот треба узгодити ще із 28 країнами-членами ЄС, пояснив він. Тож істотного збільшення квот найближчим часом не передбачається. Треба заповнювати наявні квоти.

Перші поставки свинини, за прогнозами президента Асоціації свиноводів України Артура Лози, можуть відбутися наступного року. «Дотепер ніхто з українського бізнесу не хотів вкладати кошти в освоєння важкого  європейського напрямку, де велика конкуренція і нижчі, ніж в Україні, ціни, — зауважив Артур Лоза. — Тож попри наявні квоти, в нас немає технічних умов для торгівлі з ЄС свининою і підприємств, що мають єврономери. Щоб їх отримати, слід пройти тривалу і складну процедуру, яка може тривати від кількох місяців до року. Ситуація на внутрішньому ринку, який просів, стимулюватиме виробників  до експорту свинини і отримання єврономерів. На сьогодні свинарські підприємства більше зацікавлені не в європейському напрямку, а в експорті свинини в Азію й Африку, де більший ринок, менша конкуренція і вищі ціни».

За даними гендиректора УКАБ, у 2015 році Україна експортувала в Євросоюз агропродукції на 3,8 мільярда доларів, або 26% загального аграрного експорту.

 

источник http://ukurier.gov.ua/